Досить!!!
Все!!!
Перестань!
Три голоси пролунали одночасно, але пізно. Я не можу зупинитися! В очах потемніло, знесилена я впала на землю. Щось холодне торкнулося обличчя й я відкрила очі. Віка сидить і, тримаючи руку на моєму лобі, щось шепоче. Я обережно повернула голову, на місці носорога лежить великий обгорілий шмат м'яса, над яким в'ється димок. Ого, це все я зробила? Добре що я ліс не підпалила.
А воно смачно пахне, - заворожено сказала Варда. - Хтось буде це їсти?
Їсти носорога? Я розумію курку з’їсти ще можна, а от носорога.
Ні, дякую, - в один голос відповіли ми.
Після цього Варда перетворилась на довгого товстого пітона. Вау, я думала перевертні це вовки, або хоча б ведмеді. Пітон широко відкрив щелепу й як рукавичка натягнувся на останки носорога. Змія стала схожа на повітряну кульку й насилу повернулася в нашу сторону. Варда нас не ковтне, сподіваюсь? Чотири пари очей дивляться на неї ошелешено, а їй хоч би хни. Перевертень повільно, але повернувся в образ людини. Незважаючи на те, що пітон зжер цілого носорога (те що від нього залишилось), на дівчині це не відбилося ніяк (і куди все поділося?), ну хіба що вираз обличчя був дуже задоволений, але й стурбований. Я зрозуміла, Варда не хотіла розкривати всі козирі одразу. Звідки тоді пішли легенди про перевертнів-вовків? Ну, люди ж не просто так казали про це.
У перевертнів є багато кланів, але найпоширеніші - це клани собачих, здебільшого вовків. Я з клану зміїних, можу перетворюватися на любу змію. Мій клан - не забутий, забуті клани - це павуків, ящірок та птахів.
Всі зреагували однаково - закивали головами. Відчуваю, що це ще не всі козирі.
А те, що ти кігті відростила?
Так, це всі перевертні можуть.
Тиша… Усі замовкли. Про мене забули. Ну, і класно, не люблю коли мені приділяють багато уваги. Треба щось робити з приливами, а то в найнеобхідніший момент упаду. Це буде точно так, як на олімпійських іграх: лижниця після неймовірного сальто не втрималась на ногах. Я встала.
Так, йдемо далі? - подала я голос.
Йдемо, бо мій брат вже знає де ми, - упевнено сказав Найтон. Його брат?! То був його брат!
Твій брат? - Варда зашипіла. Зараз буде щось страшне, бо злити Варду не треба. Вона з виду така беззахисна, тендітна, але якщо розізлити - буде не солодко. Її очі з карих перейшли на срібний колір. Що Варда буде робити?
Так, але я тут ні до чого.
Найтон повільно відійшов назад. Як це він ні до чого? Що ж тоді він просто так нас виловлював. Який сенс допомагати брату, якщо все рівно потім зрадиш? Так багато запитань, так мало відповідей.
Феє, з’єднай мої думки та думки Карай, дракони не вміють брехати.
А ти вмієш! - сказала Варда.
Добре, тоді задайте їй таке питання, на яке не захоче відповісти людина.