- Вирішено, відвідаємо печеру Таглара, а ще непогано б поплавати в мінеральних джерелах.
Ми з Вікою з подивом дивилися на Варду: в яких таких джерелах?
- Ви що не чуєте, як екскурсовод вже п'ятнадцять хвилин розповідає про знамениті мінеральні джерела Бахарденської печери, в яких приїжджає лікуватися вся галактика?
Ми замотали головами, а потім простежили за рукою Варди, якою вона показала направо. Там далеко на лавочці сиділа товста ящірка, оточена різнобарвною юрбою підлітків-людей, і щось їм говорила. Як у цьому гаморі можна було почути подробиці про джерела не розумію!
Мінеральні джерела потрапили в перелік наших відвідувань разом із печерою Чихау, в якій росте мох, що світиться, про яку нам розповів старий дагонець, в якого ми винайняли самокати.
На Дагоні цей вид громадського транспорту дуже розвинений. Це не дивно, враховуючи той факт, що підлоги в печерах ідеально рівні, а самокати легкі й верткі. Ззаду в них кріпиться електромотор і пересування не доставляє фізичних труднощів.
Звичайно ж на Дагоні є електрокари, електропоїзди. Однак, для транспорту будують окремі тунелі, які проходять поруч з житловими печерами, оскільки не раціонально витрачати на це місце в самих печерах. А якщо хочеться прогулятися вулицями міста, то самокати - це саме те.
У готель ми добралися швидко. Я з Вардою включили моторчики, а Віка просто махала своїми крильцями й раділа можливості їх використати.
Внсі зависав в інеті у своїй кімнаті, зваливши всі пакети на стіл в кухні. Так що нам спочатку довелося розібрати покупки. Хитра Варда першою схопила шампунь, гель і закрилася у ванні. Я вирішила втішити Віку й поступитися їй чергою у ванну, а сама піднялася до Внсі. У нас відбувся обмін інформацією: він мені новини всесвіту, а я йому - наші завтрашні плани.
Внсі
Після водних процедур зібралися на кухні готувати вечерю.
- Якщо вже ми вирішили забрати Найтона із собою, то прийдеться підтримувати його тіло в доброму стані. Тому поки готується вечеря, Внсі вселиться в демона, піде покупається, переодягнеться, зробить зарядку, а потім і нагодує. І не дивись на мене так, це можеш зробити тільки ти.
Щоб тій Віці таке зробити, аби вже заткнулась, і не давала мені ці кляті накази! А то раз виконай те, що попросить, а потім сяде на шию і ніжки звісить. Карай вскочила зі словами: "Ми ж йому змінний одяг купили", побігла на гору. Одна Варда замислено розглядала продукти в холодильнику, ймовірно мудруючи щоб приготувати. Ясно, ніхто не проти повісити на мене турботу про сплячого Найтона з другого поверху.
- На вечерю хочу м'ясо й солодке до чаю, - сказав я, щоб останнє слово було за мною й зітхаючи пішов до своєї кімнати.
Карай
Я взяла складений одяг для Найтона й вийшла з кімнати. Знизу наверх летів Внсі.
На, - жбурнула я в нього речі. Одяг, пролетівши крізь духа, упав на східці. Внсі матеріалізувався, закотив очі й почав його збирати. Потім пройшов по коридорчику та зайшов у кімнату, а я навшпиньках підійшла до дверей та зазирнула туди. Внсі кинув речі на своє ліжко та став прозорим. Я, затамувавши подих, підглядала, і раптом відчула, що хтось торкнувся моєї ноги. Здригнувшись я глянула вниз. Навприсядки поруч з моєю ногою сиділа Віка і, витягнувши шию, заглядала в кімнату. З її спини туди ж дивився пітон.
Дух підлетів до Найтона та вселився в нього. Тут почалася вистава з підняттям зомбі. Руки здригнулися, голова стала підніматися й демон сів на ліжку. Опустивши ноги, Найтон спробував різко скочити, але враховуючи, що він спав на другому поверсі, тут же спікірував головою вниз. Пролунав дзвін: лоб Найтона зустрівся з підлогою.
Йой… - прошепотіла Віка.
Йох, ти ж блін! - скрикнула я і закрила рот долонею. Пітон і оком не змигнув.