----- Мені подобається твій характер. Жаль що не я перший із тобою познайомився.
----- А мені не жаль.
----- Вип'єш чогось?
----- Я не п'ю спиртні напої.
----- А я й не пропоную тобі спиртні напої.
----- Я не хочу пити.
----- Добре, але як захочеш пити скажеш мені.
----- Можливо. Скільки вам сьогодні виповнилось?
----- 42.
----- А насправді?
----- Я молодший за Віктора.
----- Молодший? Але це не можливо.
----- Можливо. Батько Віктора Сальваторе найстарший у сім'ї, а я наймолодший.
----- І на багато ви молодші від свого племінника?
----- Майже на століття.
----- Нічого собі. Я б ніколи не подумала, що Віктор настільки... дорослий.
----- Віктор сказав, що твої ікла не людські, але ти не вампір.
----- І що це означає?
----- Чесно кажучи не знаю.
----- Можливо хтось із моїх предків був вампіром?
----- Це не можливо. Ви не можете завагітніти від нас.
----- А як щодо виключення?
----- Мало ймовірно.
----- Винятки в усьому є і зі мною теж виняток.
----- Мені потрібно поговорити із твоєю мамою.
----- Що теж ікла провірятимете?
----- Провірятиму. У твоєї матері такий ж характер як і в тебе?
----- Звичайно. Ми ж родина. Мій характер дістався мені у спадок від матері, чим я задоволена.
----- Ну в деякому розумінні в тебе й справді хороший характер, інакше ти б до ранку по всіх руках пройшлась.
----- А я думала, що саме через це Віктор не задоволений мною.
----- Повір, твоїм характером він задоволений. Тільки не кусай його більше.
----- Сам винний. Полізе без дозволу ще раз і я йому губу відкушу.
----- Маленька, попри природи не попреш. У нас в генах закладено брати те що ми хочемо.
----- Нехай потужиться.
----- В тебе батько є?
----- Звичайно є. Не із пробірки ж я.
----- А хто у вас дома керує?
----- Мама.
----- І ти теж хочеш сім'єю керувати?
----- Ні. Я знайду собі такого чоловіка, який вартий щоб до нього прислухатись.
----- Що для тебе головне в сім'ї?
----- Навіщо такі запитання? Я не збираюсь найближчі 10 років одружуватися.
----- Чому?
Як же мені хочеться йому сказати "по качану", але не буду його злити. Він ж спокійно зі мною розмовляє: не лізе до мене і на пошлості не натякає. Треба ж якось годину згаяти поки Віктор не повернеться. Буду чемно відповідати на запитання і можливо щось нове про нього дізнаюсь. Крім того він мені подобається.
----- Тому що мені всього 18 років, потрібно університет закінчити. Здобути освіту. Потім влаштуюсь на роботу. Візьму в кредит квартиру чи невеликий дім і в 30-35 років одружусь, народжу дітей. Скоріше всього розведусь при перших проблемах і сама виховуватиму дітей. Чоловік приїжджатиме раз в рік до дітей, а весь інший період сама забезпечуватиму дітей. Звичайна картина життя смертних.
----- І ти хочеш такого життя?
----- Мене ніхто не питає чого я хочу. Така жіноча доля. Мама так жила і я готова до цього. Але на відміну від мами я розведусь зразу як завагітнію третьою дитиною. Краще я покину чоловіка, аніж він мене. Не буду себе мучити питаннями, що ж в тої пасії чоловіка кращого ніж в мене: силіконові груди, пухкенькі губи чи краще вміння в ліжку вдовільнити його. А можливо і все разом.
----- Тобі точно 18 років? А то я вже боюся, що мене нюх підводить.
----- Точно. А до чого тут ваш нюх? Що ви ним занюхали в мині?
----- Те що ти незаймана.
----- Ого. Не думала що таке можна занюхати. А Віктор теж так може?