— Отже, ти збираєшся вступити, якщо тебе візьмуть?
Вона була б повна дурепа, якби це було не так. Врешті-решт, це був Стенфорд, і тут був один з найкращих біологічних факультетів. Або, принаймні, це те, що Олів казала собі, аби приховати жахливу правду.
Яка полягала в тому, що чесно кажучи, вона трохи сумнівалась з приводу всієї цієї затії з аспірантурою.
— Я…можливо. Мушу сказати, що межа між вибором бездоганного напрямку у кар'єрі та найбільшим провалом у житті трохи розмивається.
— Здається, ти схиляєшся до провалу, — в його голосі почулась усмішка.
— Ні. Я просто…
— Ти просто?
Вона прикусила губу.
— Що як я не годжусь? — випалила вона, але чому, Боже, чому вона вибовкувала свої найбільші, найпотаємніші страхи хлопцю, якого випадково зустріла у туалеті? І який в цьому був сенс? Щоразу, коли вона ділилась своїми сумнівами з друзями та знайомими, то у відповідь завжди чула шаблонні, безглузді слова підтримки. «Ти будеш в порядку. Ти впораєшся. Я вірю в тебе». Цей хлопець стовідсотково збирався сказати те саме.
Зараз це станеться.
Просто зараз.
За секунду.
— Чому ти цього хочеш?
— Га? Хочеш… чого?
— Отримати ступінь доктора наук. Який у тебе мотив?
Олів прокашлялась.
— Я завжди мала допитливий розум, і аспірантура — це ідеальне середовище для розвитку. Вона дасть мені важливі навички, які можна буде передати….
Він фиркнув.
Вона насупилась.
— Що?
— Не цитуй мені книгу з підготовки до співбесіди. Чому ти хочеш отримати ступінь доктора наук?
— Це правда, — наполягла вона, але не надто непереконливо. — Я хочу відточувати свою дослідницьку майстерність-
— Це тому, що ти не знаєш, чим ще можна зайнятись?
— Ні.
— Тому що не отримала посаду у промисловій сфері?
— Ні, я навіть не подавала туди резюме.
— Оу, — він поворухнувся, велика розмита постать стала поруч із нею, щоб вилити щось у раковину. Олів відчула запах евгенолу, прального порошку та чистої чоловічої шкіри. На диво гарне поєднання.
— Мені потрібно більше свободи, ніж може запропонувати промисловість.
— В науковій спільноті ти не матимеш більше свободи.
Його голос прозвучав ближче, начебто він ще не відступив назад.
— Ти повинна будеш фінансувати свою роботу за рахунок дослідницьких грантів з безглуздою конкуренцією. Краще заробляти гроші на роботі з нормованим графіком, де ти матимеш поняття, що таке вихідні.
Олів спохмурніла.
— Намагаєшся змусити мене забрати заявку? Це якась кампанія проти тих, хто носить прострочені контактні лінзи?
— Ні-ні, — вона буквально чула, як він посміхається, — на цей раз повірю, що ти просто схибила.
— Я ношу їх весь час, і майже ніколи…