Голова паморочилась від випитого, а губи горіли від поцілунку. Класно сьогодні посиділи. Посміхалась, бо гарний настрій мене так і не покинув. Спати відразу не лягла, літали гелікоптери, тому запросила дівчат на чай.
Глава 3
«Іра»
Голова моя, голова. Де ти була вчора? Як би була вчора на місці, то не боліла б сьогодні. Випила аспірин, каву, прийняла душ і вирішила пропустити заняття і знову завалитися спати. Було соромно за таке рішення. Тому пообіцяла, що це виключення. І що обов'язково наздожену тему.
До обіду спала. Потім привела себе у порядок і вирішила, що час вчитися, сесія не за горами. Та одне діло думати, а інше зробити. Хтось наполегливо постукав до мене. На порозі моєї кімнати стояв Назар. Я здивувалася і хотіла щось запитати, але не встигла. Назар міцно мене обняв і поцілував.
-Ми не закінчили вчора. - І почав цілувати мої очі, потім перейшов до шиї.
-Що не закінчили?- Мені не потрібна була відповідь, я просто розгубилася від його напористі.
Він цілував мене палко і солодко, він обіймав мене міцно і ніжно. І я дивувалася, наскільки ми підходимо один одному. Він, як і в танці, ідеально веде, ідеальний партнер.
Я прийшла до тями, як він уже цілував мої груди.
-Стій!- Сил зупинятися не було, але…
-Не зупиняй мене, принцесо,- прохрипів Назар.
-Іра.
-Що? - Трохи почав проходити в себе, він важко дихав, розпалився. Та я не збиралася продовжувати, не зараз.
-Мене звуть Іра.
-Я знаю, - посміхається.
-Ти їдеш до Брюсселя?- Згадала.
-Сьогодні вночі, - він усе зрозумів.
-На довго?